Види методів та критерії вибору методу

Метод вивчення потреб – це шлях дослідження, спосіб отримання даних для досягнення поставленої мети, кожен з яких має свої особливості та порядок, як-от: аналіз документів (кабінетні дослідження), спостереження, інтерв’ю, фокус-групи, анкетування.

Інструмент (інструментарій) – конкретні опитувальники, анкети чи «гайди» (інструкції та настанови, своєрідний план) для інтерв’юера або модератора групових обговорень, який показує, як мінімум, перелік питань, які порушуються під час дослідження.

Критерії, які необхідно враховувати під час вибору методів та інструментів вивчення потреб:

• дієвість − вимірює саме те, що треба виміряти; дозволяє з достатньою мірою впевненості отримати необхідні дані;

• надійність – має стандартні/перевірені критерії оцінювання та узагальнення;

• доступність/ прийнятність для цільової аудиторії (аудиторія сприйматиме метод як доречний, ефективний та справедливий) ◦ з групами необхідно працювати у спосіб, найбільш прийнятний для них (вибір інструменту дослідження);

• досвід та знання, необхідні для розробки, використання та аналізу; наявні людські ресурси;

• час, необхідний для розробки, використання та аналізу;

• вартість розробки й використання інструментів та аналізу результатів ◦ необхідно досягати балансу між витратами на дослідження та потребами; ◦ необхідно враховувати на який період планується навчання для цільової аудиторії: воно буде постійним чи разовим − від цього залежить обґрунтування витрат на вивчення потреб та розробку курсів навчання.

Під час вивчення потреб можуть використовувати наступні методи:

Аналіз документів (аналіз вторинних даних) – наприклад, звітів та матеріалів попередніх чи дотичних досліджень, посадових інструкцій, описів компетенцій, стратегічних планів тощо, що дозволяє отримати інформацію в динаміці/ перспективі (протягом декількох років). (При використанні цього методу ми не контролюємо збір даних, можуть бути ризики обмеженого доступу до документів та помилкової інтерпретації. Необхідно з масиву виділяти потрібну інформацію).

Опитування: - Інтерв'ю – цілеспрямована (сфокусована) бесіда респондента та інтерв'юера, під час якої респондент надає відповіді на пропоновані йому запитання - Анкетування – збір даних за допомогою анкети, що складається з продуманої низки запитань на визначену тему у формі письмових відповідей респондентів - Фокус-групи – формат модерованої групової дискусії — обговорення певної теми з невеличкою однорідною групою представників цільової аудиторії під керівництвом модератора Спостереження Робочі симуляції/ виконання практичних завдань відповідно до роботи (Job Simulations).

Спостереження та стимуляції можуть дати дуже важливу інформацію, але потребують багато часу, кваліфікованих спостерігачів та чіткої методології.

Анкетування є, напевно, одним з найбільш поширених методів. Анкетування може бути прикладом кількісних досліджень. Має високій рівень доступності для цільової аудиторії та дозволяє отримати статистично вірні дані. Відносно простий і може бути не дорогим методом. Водночас, результати анкетування часто потребують уточнення та прояснення інформації, яка може виглядати і суперечливо. Їх використання може також спричинити ефект «втоми від опитувань», що зумовлює відповідні ризики отримання достовірної та повної інформації.

Інтерв’ю та фокус групи дозволяють зібрати багато якісної інформації. Ці методи дозволяють уточнювати відповіді респондентів. Оскільки, як правило, охоплення аудиторії є меншим, тому при використанні цих методів вкрай важливою є коректна вибірка респондентів.

Розрізняють кількісні та якісні методи досліджень (які дають кількісні та якісні дані). Анкетування можуть бути прикладом кількісних досліджень; фокус-групи, інтерв’ю, спостереження та симуляції – якісними.

Кількісні методи досліджень	Якісні методи досліджень
спрямовані на отримання кількісної інформації (числових значень) про велике число об’єктів шляхом охоплення багатьох респондентів призначені для вивчення об'єктивних, кількісно вимірюваних характеристик поведінки людей в основі методик – строгі статистичні моделі, жорсткі вимоги одна з можливостей гарантувати анонімність	відслідковують не кількісні закономірності, а орієнтуються на пізнання якості явищ увага до деталей, причинно-наслідкових зв’язків, значень та контексту можливість уточнення даних, одержання глибинних відповідей носять нестандартизований характер, гнучкі підходи відносно невелика вибірка одна з переваг – надання можливості респондентам вільно висловлюватися, стимулює їх креативний потенціал

При плануванні дослідження слід враховувати, що для вивчення потреб можуть використовуватися кілька різних методів, і не лише різні при визначенні поточного або бажаного стану, а також в разі необхідності − кілька методів на кожному етапі. Як правило, комбінуються саме кількісні та якісні дослідження.

Слід обирати саме ті методи, які найвірогідніше дозволяють отримати дані/ інформацію про ту чи іншу компетенцію, або знання чи навички. Це не означає, що на кожну компетенцію буде використовуватися окремий метод, чи один інструмент – одна компетенція. Все залежить від ситуації. Один метод (один інструмент) повинен розроблятися таким чином, аби по-можливості давати інформацію по усім знанням, навичкам та компетенціям, які вивчаються. Водночас, може бути ситуація, в якій оцінювання тої чи іншої компетенції, навичок чи знань може потребувати окремого методу чи інструменту.

Див. Додаток 2. з аналізом переваг та недоліків можливих джерел даних та Додаток 3. з прикладами факторів та запитань для вибору методу збору даних та вивчення потреб.