Вивчення потреб у навчанні та професійному розви
  • Вивчення потреб у навчанні та професійному розвитку. Посібник
  • Вихідні відомості, правила посилання на Посібник
  • Вступ
  • Сутність вивчення потреб у навчанні та розвитку
    • 1. Чому ми говоримо про навчання та розвиток
    • 2. Що таке потреба і вивчення потреб?
    • 3. Основні етапи вивчення потреб
    • 4. Рівні вивчення потреб
    • 5. Типи потреб
    • 6. Вивчення потреб на основі аналізу роботи на посаді та на основі аналізу компетенцій
  • Джерела даних та визначення цільової аудиторії
    • 1. Загальна інформація
    • 2. Джерела даних для вивчення потреб
    • 3. Метод 360°
    • 4. Вибірка
  • Вибір методів вивчення потреб
    • Види методів та критерії вибору методу
  • Інтерв'ю та фокус-групи
    • 1. Загальні підходи до проведення інтерв'ю та фокус-груп
    • 2. Види інтерв'ю
    • 3. Фокус-групи: переваги та правила проведення
  • Анкетування
    • 1. Структура анкети, типи та види запитань
    • 2. Формулювання запитань
    • 3. Порядок запитань. Запитання про минулі та чутливі події
    • 4. Анонімність та конфіденційність в опитуванні
    • 5. Пропоновані варіанти відповідей на запитання анкети
    • 6. Форматування анкети
  • Пілотування опитувальника
  • Проведення опитування. Надійність та порівнювальність даних
  • Аналіз даних
  • Підготовка звіту
  • Після звіту
  • Додатки
    • Додаток 1. Аналіз ситуації та потреб
    • Додаток 2. Переваги та недоліки можливих джерел даних. Кого варто залучити і що враховувати.
    • Додаток 3. Вибір методу вивчення потреб
    • Додаток 4. Аналіз
    • Додаток 5. Вивчення потреб та оцінювання
    • Додаток 6. Десять кроків процесу проведення аналізу потреб у навчанні
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Анкетування

1. Структура анкети, типи та види запитань

PreviousАнкетуванняNext2. Формулювання запитань

Last updated 5 years ago

Was this helpful?

Анкетування – збір даних у вигляді письмових відповідей респондентів на запитання анкети (опитувальника), які стосуються визначеної теми, сформульовані відповідно до мети дослідження та розміщені у продуманій послідовності.

Переваги анкетування:

  • можливість отримання як кількісних, так і якісних даних

  • відносно легко організувати

  • простіше зводити результати

  • респондентам легко брати участь.

Як правило, використовується саме як кількісний метод дослідження.

Існують ризики помилкової інтерпретації запитань та відповідей, оскільки при використанні анкетування не можливо:

  • уточнити відповідь під час використання інструменту

  • проконтролювати «серйозність» відповідей респондентів, повноту відповідей

  • проконтролювати хто заповнюватиме анкету та кількість повернених заповнених анкет.

РОЗРОБКА АНКЕТИ

Можна використовувати готові інструменти опитувань (наприклад он-лайн опитування як-от , )

Звертайте увагу на час, необхідний для заповнення анкет. Чим довшою є анкета, тим меншою є ймовірність її заповнення.

Після пілотування анкети рекомендується на її початку зазначити, скільки часу, орієнтовно, потребуватиме заповнення анкети.

Структура анкети:

  • назва преамбула або вступна частина (хто і для чого проводить опитування; орієнтація, як заповнювати анкету; гарантії анонімності; орієнтовна тривалість, подяка за участь)

  • основна змістовна частина

  • соціально-демографічний блок (паспорт).

Типи та види запитань

Розрізняють такі типи запитань, що слід враховувати при складанні опитувальників:

  • прямі або непрямі/опосередковані

  • відкриті, закриті та напівзакриті:

    • закриті (так – ні – не знаю)

    • закриті з варіантами відповідей

    • з оціночною шкалою

  • запитання-меню (один і більше варіантів відповіді) або альтернативні (лише один варіант відповіді).

Крім того, розрізняють допоміжні та основні / змістовні запитання. Допоміжні запитання надають важливу для дослідження інформацію, яка пов’язане не зі змістом дослідження, а, наприклад, з характеристиками цільової аудиторії, або слугують підводками до основних запитань.

Слід враховувати різні види запитань з точки зору змісту та чітко розуміти, чого стосуються наші запитання: поведінки, знань чи ставлення. Це важливо для того, аби краще формулювати запитання.

Survey Monkey
Google Survey