1. Структура анкети, типи та види запитань

Анкетування – збір даних у вигляді письмових відповідей респондентів на запитання анкети (опитувальника), які стосуються визначеної теми, сформульовані відповідно до мети дослідження та розміщені у продуманій послідовності.

Переваги анкетування:

• можливість отримання як кількісних, так і якісних даних

• відносно легко організувати

• простіше зводити результати

• респондентам легко брати участь.

Як правило, використовується саме як кількісний метод дослідження.

Існують ризики помилкової інтерпретації запитань та відповідей, оскільки при використанні анкетування не можливо:

• уточнити відповідь під час використання інструменту

• проконтролювати «серйозність» відповідей респондентів, повноту відповідей

• проконтролювати хто заповнюватиме анкету та кількість повернених заповнених анкет.

РОЗРОБКА АНКЕТИ

Можна використовувати готові інструменти опитувань (наприклад он-лайн опитування як-от Survey Monkey, Google Survey)

Звертайте увагу на час, необхідний для заповнення анкет. Чим довшою є анкета, тим меншою є ймовірність її заповнення.

Після пілотування анкети рекомендується на її початку зазначити, скільки часу, орієнтовно, потребуватиме заповнення анкети.

Структура анкети:

• назва преамбула або вступна частина (хто і для чого проводить опитування; орієнтація, як заповнювати анкету; гарантії анонімності; орієнтовна тривалість, подяка за участь)

• основна змістовна частина

• соціально-демографічний блок (паспорт).

Типи та види запитань

Розрізняють такі типи запитань, що слід враховувати при складанні опитувальників:

• прямі або непрямі/опосередковані

• відкриті, закриті та напівзакриті:

  • закриті (так – ні – не знаю)

  • закриті з варіантами відповідей

  • з оціночною шкалою

• запитання-меню (один і більше варіантів відповіді) або альтернативні (лише один варіант відповіді).

Крім того, розрізняють допоміжні та основні / змістовні запитання. Допоміжні запитання надають важливу для дослідження інформацію, яка пов’язане не зі змістом дослідження, а, наприклад, з характеристиками цільової аудиторії, або слугують підводками до основних запитань.

Слід враховувати різні види запитань з точки зору змісту та чітко розуміти, чого стосуються наші запитання: поведінки, знань чи ставлення. Це важливо для того, аби краще формулювати запитання.