Вивчення потреб у навчанні та професійному розви
  • Вивчення потреб у навчанні та професійному розвитку. Посібник
  • Вихідні відомості, правила посилання на Посібник
  • Вступ
  • Сутність вивчення потреб у навчанні та розвитку
    • 1. Чому ми говоримо про навчання та розвиток
    • 2. Що таке потреба і вивчення потреб?
    • 3. Основні етапи вивчення потреб
    • 4. Рівні вивчення потреб
    • 5. Типи потреб
    • 6. Вивчення потреб на основі аналізу роботи на посаді та на основі аналізу компетенцій
  • Джерела даних та визначення цільової аудиторії
    • 1. Загальна інформація
    • 2. Джерела даних для вивчення потреб
    • 3. Метод 360°
    • 4. Вибірка
  • Вибір методів вивчення потреб
    • Види методів та критерії вибору методу
  • Інтерв'ю та фокус-групи
    • 1. Загальні підходи до проведення інтерв'ю та фокус-груп
    • 2. Види інтерв'ю
    • 3. Фокус-групи: переваги та правила проведення
  • Анкетування
    • 1. Структура анкети, типи та види запитань
    • 2. Формулювання запитань
    • 3. Порядок запитань. Запитання про минулі та чутливі події
    • 4. Анонімність та конфіденційність в опитуванні
    • 5. Пропоновані варіанти відповідей на запитання анкети
    • 6. Форматування анкети
  • Пілотування опитувальника
  • Проведення опитування. Надійність та порівнювальність даних
  • Аналіз даних
  • Підготовка звіту
  • Після звіту
  • Додатки
    • Додаток 1. Аналіз ситуації та потреб
    • Додаток 2. Переваги та недоліки можливих джерел даних. Кого варто залучити і що враховувати.
    • Додаток 3. Вибір методу вивчення потреб
    • Додаток 4. Аналіз
    • Додаток 5. Вивчення потреб та оцінювання
    • Додаток 6. Десять кроків процесу проведення аналізу потреб у навчанні
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Анкетування

2. Формулювання запитань

При виборі та формулюванні запитань важливо враховувати наступні вимоги:

  • кількість запитань має бути достатньою, для того, щоб отримати потрібну інформацію, не замалою, але і не завеликою, аби не відвернути респондента від заповнювання;

  • ставити/задавати тільки ті запитання, відповідь на які насправді потрібна (такі, що відповідають цілям та завданням дослідження); лише на тему, на яку респонденти можуть відповісти;

  • не об'єднувати в одному запитанні кілька запитань (наприклад, не коректно запитувати – «Наскільки цікавим та корисним для вас був цей захід?», оскільки захід може бути цікавим, а не корисним, і ви не знатимете з відповіді респондента, на яке саме запитання він давав відповідь/ що саме оцінював);

  • формулювати просто, чітко, лаконічно, зрозуміло (не вживати вузької професійної термінології); по-можливості, уникати довгих формулювань запитання; усі респонденти повинні розуміти запитання однаково;

  • формулювати нейтрально, аби запитання не містили “підказку” щодо очікуваних відповідей або не нав’язували певний варіант відповіді (див. далі детальніше);

  • комбінувати відкриті та закриті запитання; (як правило, при самостійному заповненні анкет не всі учасники відповідають на відкриті запитання достатньо детально і повно; чим більше відкритих запитань – тим менша вірогідність отримання відповідей; до того ж дані по відкритим запитанням складніше зводити); під час фокус-груп, навпаки, більшість запитань є відкритими;

  • приділяти увагу логіці / порядку запитань (від загальних до специфічних, починати з простіших (див. далі);

  • краще формулювати запитання у ствердній, а не заперечній формі;

  • слід дбати про граматичну правильність (помилки відволікають і можуть дратувати респондентів і тлумачитися як несерйозне ставлення організаторів анкетування).

Варто перевірити, чи однаково звучать запитання для різних статей.

Previous1. Структура анкети, типи та види запитаньNext3. Порядок запитань. Запитання про минулі та чутливі події

Last updated 5 years ago

Was this helpful?