2. Формулювання запитань
При виборі та формулюванні запитань важливо враховувати наступні вимоги:
кількість запитань має бути достатньою, для того, щоб отримати потрібну інформацію, не замалою, але і не завеликою, аби не відвернути респондента від заповнювання;
ставити/задавати тільки ті запитання, відповідь на які насправді потрібна (такі, що відповідають цілям та завданням дослідження); лише на тему, на яку респонденти можуть відповісти;
не об'єднувати в одному запитанні кілька запитань (наприклад, не коректно запитувати – «Наскільки цікавим та корисним для вас був цей захід?», оскільки захід може бути цікавим, а не корисним, і ви не знатимете з відповіді респондента, на яке саме запитання він давав відповідь/ що саме оцінював);
формулювати просто, чітко, лаконічно, зрозуміло (не вживати вузької професійної термінології); по-можливості, уникати довгих формулювань запитання; усі респонденти повинні розуміти запитання однаково;
формулювати нейтрально, аби запитання не містили “підказку” щодо очікуваних відповідей або не нав’язували певний варіант відповіді (див. далі детальніше);
комбінувати відкриті та закриті запитання; (як правило, при самостійному заповненні анкет не всі учасники відповідають на відкриті запитання достатньо детально і повно; чим більше відкритих запитань – тим менша вірогідність отримання відповідей; до того ж дані по відкритим запитанням складніше зводити); під час фокус-груп, навпаки, більшість запитань є відкритими;
приділяти увагу логіці / порядку запитань (від загальних до специфічних, починати з простіших (див. далі);
краще формулювати запитання у ствердній, а не заперечній формі;
слід дбати про граматичну правильність (помилки відволікають і можуть дратувати респондентів і тлумачитися як несерйозне ставлення організаторів анкетування).
Варто перевірити, чи однаково звучать запитання для різних статей.
Last updated
Was this helpful?