5. Пропоновані варіанти відповідей на запитання анкети

• У закритих запитаннях можуть пропонуватися як вербальні варіанти відповідей, так і числові шкали.

• Необхідно зазначати в інструкції, яку кількість відповідей може обрати респондент.

• Якщо передбачається, що респондент має обрати одну відповідь з пропонованих, то варіанти відповідей мають бути взаємо виключними; (там, де допускається множинний вибір варіантів відповідей це правило не діє).

• Часто правильну відповідь розміщують на початку чи кінці списку альтернатив. Але, під час відповіді, зазвичай, увага респондента фокусується на першому та останньому варіанті відповіді (переважно, на першому), і більше всього позитивних відповідей буває на перше питання. По-можливості, розташовуйте варіанти не послідовно, а у випадковому порядку.

• Якщо є потреба оцінити великий список альтернатив перевага має надаватися окремим оцінкам кожного параметра, ніж вибору декількох варіантів зі списку.

• Якщо питання не містить візуальної допомоги, не користуйтеся шкалами, які містять більш 4-5 вербальних альтернатив. Для більшого числа градацій підходять цифрові шкали.

• Застосовуйте ранжування – звичайні, по три найменш і найбільш важливі. Ранжування має бути з обмеженої кількості варіантів (7-10).

• Інколи для шкал використовують різні аналогії, наприклад, термометр, сходи, годинник тощо.

Для того, хто заповнюватиме анкету, варіанти відповідей та шкала має бути:

• зрозумілою, може містити пояснення;

• чіткою/ однозначною;

• охоплювати увесь необхідний спектр відповідей (всі можливі варіанти);

• може бути не закритою та передбачати варіант додавання відмінної відповіді (опція – інше).

Як зазначалося, можуть використовуватися різні варіанти відповідей на закриті запитання та різні шкали. Замість варіанту «так – ні» пропонуємо використовувати дещо розширену градацію відповідей, яка дозволяє враховувати відтінки позитивної («так» і «скоріше так, ніж ні») та негативної («скоріше ні, ніж так» і «ні») відповідей.

Наприклад*

У цю шкалу часто необхідно додавати варіант – «складно відповісти», але це залежить від запитання. При цьому, краще не використовувати опцію «не знаю», оскільки частині респондентів може бути складно сказати, що вони чогось не знають, до того ж часто ситуація може бути пов’язана не зі знаннями, а з оціночними судженнями.

Наприклад**

Шкала за цим 5-рівневим принципом може стосуватися не лише констатації «так-ні», але й також рівня згоди з твердженням, оцінювання рівня важливості тощо.

Наприклад

Шкала може бути і більшою, наприклад, з розмежуванням трьох рівнів позитивних відповідей.

Наприклад

Цю та подібну шкалу можна подавати у табличному вигляді при оцінюванні різних характеристик та для полегшення обробки позначати цифрами.

Наприклад

Це саме запитання може бути поставлене й інакше. При цьому має зберігатися оцінювання кожної характеристики окремо.

Наприклад

Звернуть увагу на те, що не завжди запитання, які передбачають констатацію по шкалі «так-ні», даватимуть вам таку ж інформацію, якщо ви питаєте про рівень задоволення.

Можна використовувати і більші шкали і просити респондентів обрати варіант по 7, 10 чи 12 бальній шкалі. При цьому необхідно пояснювати градацію шкали, чітко вказавши, де є мінімальна, а де максимальна згода з твердженням чи максимальний бал***.

Наприклад

Інший приклад****

Зверніть увагу на те, що часто є потреба додати прохання до респондентів прокоментувати відповідь, особливо там, де важливі деталі та причини. Прохання щодо коментаря може виноситися як окреме запитання. Водночас, не варто сподіватися на отримання таких коментарів від усіх респондентів.

* Запитання для оцінювання рівня компетенції «управління емоціями» та «ефективна комунікація».

** Запитання для оцінювання рівня компетенції «ефективна комунікація».

*** Чим більше шкала, тим складніше може бути зведення даних. При підведенні підсумків по великій шкалі можна «ділити» її на меншу кількість секторів, визначаючи тенденції мінімальних – середніх та максимальних оцінок.

**** Запитання для оцінювання рівня компетенції керівників «управління людськими ресурсами» та «орієнтація на результат».