4. Вибірка

Генеральна сукупність – сукупність усіх елементів об’єкта дослідження (іншим словами – загальна кількість осіб у цільовій аудиторії).

Вибірка або вибіркова сукупність – частина генеральної сукупності, яка відбирається для безпосереднього вивчення/залучення до дослідження.

Обсяг вибірки – кількість випадків, включених у вибіркову сукупність; сукупність елементів, обраних безпосередньо для дослідженні. Іншими словами, це кількість осіб – представників досліджуваної цільової аудиторії, котрі безпосередньо братимуть участь у опитуванні.

Під час проведення досліджень необхідно визначитися щодо кількісного охоплення цільової аудиторії (розміру/обсягу вибірки) та методів вибору людей для опитування. Може бути суцільне обстеження, коли розмір (кількість осіб) цільової аудиторії є порівняно невеликим*, тобто залучаються до опитування усі представники відповідної спільноти або вибіркове (тобто в опитуванні бере лише частина представників відповідної групи).

При цьому, вибіркове опитування може бути:

• репрезентативним (від англ. represent – представляти) − здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності – тобто коли результати дослідження (як якісні, так і кількісні) можна поширити на всю/більшу сукупність** (цільову аудиторію)***; в контексті вивчення потреб це означає, що по отриманим від респондентів даних щодо потреб можна робити висновки про потреби усієї відповідної спільноти;

• нерепрезентативним − коли по отримані дані не можна поширювати на всю сукупність, тобто не можна робити висновки по всій групі, і отримані кількісні дані характерні лише для тих, хто брав участ в опитуванні.

Чим важливіше питання, тим більше інформації потрібно для обґрунтування рішення і тим точніше повинна бути вибірка.

Для забезпечення репрезентативності дослідження необхідно враховувати як кількісні характеристики (обсяг вибірки), так і якісні характеристики − кого саме ми вибираємо і які способи побудови вибірки ми для цього використовуємо (спосіб відбору/залучення респондентів з урахуванням наявності підгруп через вплив певних факторів, наприклад, особливості місцевості, належність до професійних підгруп чи вразливих груп.) Тож, не достатньо опитати, наприклад, 10 людей для того, щоб судити про сотню. Водночас, сама по собі велика кількість опитаних, без врахування специфіки ситуації, приналежності до відповідної групи/аудиторії, а також дотримання відповідних методик, як і лише велика кількість опитаних не дає гарантій того, що отримані достовірні дані по всій групі.

Так, наприклад, якщо на меті є вивчення потреб у навчанні потреб, скажімо, інтеграторів, необхідно залучити до опитування не лише тих, кого керівництво вважає найуспішнішими, але й тих, де робота йде з більшими складнощами, а також з центрів, що розташовані у більших населених пунктах та менших; серед учасників опитування мають бути працівники різних вікових груп та статей тощо.

Якщо фактори впливу (поділу підгруп) є суттєвими, то на їх основі можуть формуватися підгрупи, результати опитування по яким узагальнюються окремо та пізніше порівнюються. Це особливо важливо при проведенні фокус-груп, адже учасники кожної фокус-групи мають бути максимально однорідними (наприклад, в одній фокус-групі беруть участь лише керівники, а в іншій – лише працівники, що працюють на посадах спеціалістів).

Слід зважати на соціально-демографічні ознаки цільової групи, як правило, доцільно дотримуватися пропорцій ознак загальної групи****. Наприклад, якщо більшість працівників є жінками, було би помилкою залучати до опитування більшість чоловіків. Крім того, у вибірці доцільно мати представників різних вікових груп, які повинні потрапляти за квотою, що відповідає справжній кількості вікових груп. Якщо у генеральній сукупності (у цільовій групі) молодь до 30 років становить 50%, то приблизно такий самий відсоток молоді повинен зберегтися й у вибірці.

Чим більше у вибірці критеріїв, наприклад, якщо цікавить розподіл за віком, статтю, освітою, професійною належністю і т.д. одночасно, тим більшою вона має бути.

Розмір вибірки також визначається з урахуванням наявних ресурсів, в тому числі людських (чисельність кваліфікованого персоналу для збору та аналізу даних), фінансових та часу, який виділяється для дослідження.

Загалом, для вивчення потреб у навчанні професійних спільнот в системі БПД:

• якщо професійна група складає біля 25 осіб – рекомендуєтся опитати всіх (або як мінімум переважну більшість, 90%) з числа таких осіб;

• якщо професійна група біля 100 осіб – рекомендуєтся опитати не менше 35% з числа таких осіб; може бути корисним охопити різними методами опитування переважну більшість осіб;

• для спільнот від 500 осіб і більше – рекомендуєтся опитати від 10% до 30%.

При проведенні фокус-груп слід виходити з необхідності проводити, як мінімум, по дві фокус-групи на одну підгрупу цільової аудиторії. Залежно від результатів, може бути потреба провести ще кілька.

* У практиці соціологічних опитувань, якщо об´єкт кількісно невеликий (не перевищує 300—500 одиниць), вважається, що можна вдатися до суцільного обстеження, опитавши, наприклад, усіх респондентів. Під час вивчення потреб у навчанні в організації, суцільне опитування буде використовуватися для значно менших груп, а кількість у 300-500 осіб може бути завеликою з точки зору потрібних ресурсів та зусиль, і тому за такого розміру групи буде використовуватися квотний або інший відповідний принцип формування вибіркової вибірки.

** Сукупність – соціологічний термін – загальний обсяг аудиторії. В даному випадку є синонімом поняття «генеральна сукупність», що означає всю множину однорідних в певному відношенні (за певною ознакою) об'єктів, які є предметом інтересу або дослідження. Див. також http://ukped.com/statti/onpd/3056-osnovni-poniattia-statystyky-ymovirnist-sukupnist-vybirka.html

*** Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона завжди матиме певні відхилення від неї, певну похибку. Помилка репрезентативності — відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності.

**** Таке дотримання пропорцій відбувається при використанні, наприклад, квотної вибірки, коли відбір проводиться за наперед заданими характеристиками на основі наявних статистичних даних про контрольні ознаки елементів генеральної сукупності; будується вибіркова сукупність, що відтворює найважливіші пропорції генеральної сукупності, і на підставі цих пропорцій розраховуються відповідні квоти підгруп, кого повинне охопити дослідження. Експертні опитування часто формуються за квотним принципом. Число характеристик, дані про які вибираються як квоти, як правило, не перевищує чотирьох.