Вивчення потреб у навчанні та професійному розви
  • Вивчення потреб у навчанні та професійному розвитку. Посібник
  • Вихідні відомості, правила посилання на Посібник
  • Вступ
  • Сутність вивчення потреб у навчанні та розвитку
    • 1. Чому ми говоримо про навчання та розвиток
    • 2. Що таке потреба і вивчення потреб?
    • 3. Основні етапи вивчення потреб
    • 4. Рівні вивчення потреб
    • 5. Типи потреб
    • 6. Вивчення потреб на основі аналізу роботи на посаді та на основі аналізу компетенцій
  • Джерела даних та визначення цільової аудиторії
    • 1. Загальна інформація
    • 2. Джерела даних для вивчення потреб
    • 3. Метод 360°
    • 4. Вибірка
  • Вибір методів вивчення потреб
    • Види методів та критерії вибору методу
  • Інтерв'ю та фокус-групи
    • 1. Загальні підходи до проведення інтерв'ю та фокус-груп
    • 2. Види інтерв'ю
    • 3. Фокус-групи: переваги та правила проведення
  • Анкетування
    • 1. Структура анкети, типи та види запитань
    • 2. Формулювання запитань
    • 3. Порядок запитань. Запитання про минулі та чутливі події
    • 4. Анонімність та конфіденційність в опитуванні
    • 5. Пропоновані варіанти відповідей на запитання анкети
    • 6. Форматування анкети
  • Пілотування опитувальника
  • Проведення опитування. Надійність та порівнювальність даних
  • Аналіз даних
  • Підготовка звіту
  • Після звіту
  • Додатки
    • Додаток 1. Аналіз ситуації та потреб
    • Додаток 2. Переваги та недоліки можливих джерел даних. Кого варто залучити і що враховувати.
    • Додаток 3. Вибір методу вивчення потреб
    • Додаток 4. Аналіз
    • Додаток 5. Вивчення потреб та оцінювання
    • Додаток 6. Десять кроків процесу проведення аналізу потреб у навчанні
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

Пілотування опитувальника

Після розроблення анкети для інтерв'ю чи інструкції/ «гайду» для фокус-групи обов’язково необхідно здійснити пілотування − апробацію − цього інструменту.

Для пілотування слід запросити достатню кількість осіб, як з числа потенційної цільової аудиторії, так і колег. Вони повинні бути поінформовані про те, що їх запрошують з метою оцінювання дієвості інструменту. Водночас, сама процедура опитування має бути саме такою, як і планується для опитування. Це включає – жодних додаткових коментарів чи пояснень по ходу опитування.

Етапи пілотування:

  1. Відбір та запрошення учасників

  2. Проведення пілотного опитування ◦ Вступ (про мету та порядок проведення пілоту) ◦ Опитування ◦ Зворотній зв'язок щодо інструменту після завершення

  3. Доопрацювання інструменту з врахуванням отриманих уроків.

Під час зворотнього зв'язку після пілотного використання опитувальника важливо приділити увагу, наприклад, таким аспектам:

  • Чи всі формулювання були зрозумілі для учасників, якщо ні – то що саме викликало труднощі і чому?

  • Чи є запитання, які варто було би додати?

  • Що пропонували би змінити?

  • Яке загальне враження від анкети/запитань – які відчуття щодо мети опитування, чи прийнятним є тон запитань? та ін.

А також для пілотування анкет:

  • Чи всі варіанти пропонованих відповідей були зрозумілими, виглядали логічно і пропонували опції, які відповідали би можливому вибору респондентів?

  • Чи зручно заповнювати анкету?

  • Чи достатньо часу для заповнення анкети (відповідає часу, зазначеному в орієнтації)?

Може бути корисним також зробити аналіз заповнених анкет, аби переконатися, що він дає очікуваний результат щодо збору даних.

Результати пілотування слугують основою для доопрацювання інструментів опитування (анкет).

Previous6. Форматування анкетиNextПроведення опитування. Надійність та порівнювальність даних

Last updated 5 years ago

Was this helpful?