Вивчення потреб у навчанні та професійному розви
  • Вивчення потреб у навчанні та професійному розвитку. Посібник
  • Вихідні відомості, правила посилання на Посібник
  • Вступ
  • Сутність вивчення потреб у навчанні та розвитку
    • 1. Чому ми говоримо про навчання та розвиток
    • 2. Що таке потреба і вивчення потреб?
    • 3. Основні етапи вивчення потреб
    • 4. Рівні вивчення потреб
    • 5. Типи потреб
    • 6. Вивчення потреб на основі аналізу роботи на посаді та на основі аналізу компетенцій
  • Джерела даних та визначення цільової аудиторії
    • 1. Загальна інформація
    • 2. Джерела даних для вивчення потреб
    • 3. Метод 360°
    • 4. Вибірка
  • Вибір методів вивчення потреб
    • Види методів та критерії вибору методу
  • Інтерв'ю та фокус-групи
    • 1. Загальні підходи до проведення інтерв'ю та фокус-груп
    • 2. Види інтерв'ю
    • 3. Фокус-групи: переваги та правила проведення
  • Анкетування
    • 1. Структура анкети, типи та види запитань
    • 2. Формулювання запитань
    • 3. Порядок запитань. Запитання про минулі та чутливі події
    • 4. Анонімність та конфіденційність в опитуванні
    • 5. Пропоновані варіанти відповідей на запитання анкети
    • 6. Форматування анкети
  • Пілотування опитувальника
  • Проведення опитування. Надійність та порівнювальність даних
  • Аналіз даних
  • Підготовка звіту
  • Після звіту
  • Додатки
    • Додаток 1. Аналіз ситуації та потреб
    • Додаток 2. Переваги та недоліки можливих джерел даних. Кого варто залучити і що враховувати.
    • Додаток 3. Вибір методу вивчення потреб
    • Додаток 4. Аналіз
    • Додаток 5. Вивчення потреб та оцінювання
    • Додаток 6. Десять кроків процесу проведення аналізу потреб у навчанні
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Інтерв'ю та фокус-групи

3. Фокус-групи: переваги та правила проведення

Фокус-групи – формат модерованої групової дискусії — це вид якісного дослідження (збір якісних даних, вербальної та невербальної інформації), обговорення певної теми з невеличкою однорідною групою представників цільової аудиторії під керівництвом модератора

Тривалість – до 2 годин. Кількість учасників – 6-9 осіб (рідше – до 12 осіб). Може бути глибинна фокус-група з меншою кількістю учасників.

Як правило, проводиться мінімум 2 фокус-групи з представниками однієї цільової групи.

Фокус-група дозволяє:

  • оперативно отримати глибинну інформацію

  • виявити відмінності у розумінні або сприйнятті певної проблеми, події чи явища, мотивації.

Фокус-групи найчастіше використовуються для генерування ідей, перевірки гіпотез, уточнення даних, інтерпретації результатів; вивчення особливостей певної ситуації.

Ведучий – модератор – веде сфокусоване обговорення в однорідній групі*, заохочує учасників до дискусії, до висловлювання своїх думок, враховує групову динаміку.

Під час фокус-групи кожен її учасник висловлюється щодо поставлених модератором запитань − це дозволяє почути різні точки зору. Це є обов’язком модератора забезпечувати такий процес, створювати можливість та заохочувати висловлюватися кожного учасника.

Важливим є залучення фахового/ досвідченого модератора, здатного не тиснути, але водночас «розговорити» учасників та враховувати ризики домінування “говорунів”/впливу на інших дуже самовпевнених учасників.

Модерація обговорення та ведення записів може бути складним завданням для однієї людини, тому часто для проведення фокус-групи готується відповідна команда фахівців, між якими розподілені ці функції (потреба додаткових ресурсів).

Важливими є належні умови для проведення фокус-групи – окреме тихе приміщення з гарною акустикою та просторе для того, щоб учасники сиділи за круглим столом чи у колі, комфортне для учасників.

Фокус-групи не є дешевим механізмом, адже можуть потребувати витрат на спеціальні приміщення та оплату праці модераторів.

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ФОКУС-ГРУПИ

Слід враховувати, що при проведенні фокус-груп, як і інших способів групового обговорення, важливо забезпечити, аби учасники почували себе комфортно, в тому числі, психологічно, для того, аби вони були готові ділитися своїми думками. На це впливають кілька факторів: приміщення, модератор, інші учасники, запитання тощо.

Тому, слід дотримуватися наступних правил:

  • При формуванні груп (які, як зазначалося, як правило, мають бути однорідними) важливо враховувати, чи почуватимуться. Наприклад, не варто зводити в одну групу керівників та підлеглих, тих працівників, між якими є конфлікт тощо.

  • Спеціальне /Зручне приміщення

  • Відсутність зайвих / не потрібних предметів/ матеріалів, які не є фокусом обговорення, аби учасники на них не відволікалися

  • Чітке дотримання регламенту/ правил проведення груп – повідомити їх учасникам та слідкувати за дотриманням.

  • Основні правила - взаємоповага, толерантність, уважність, відкритість, щирість, активність. (Приклад показує модератор і заохочує до цього учасників)

  • Усі точки зору мають бути вислухані та повинні бути розглянуті у подальшій роботі. Кожен має мати можливість висловити свою точку зору. Необхідно висловлюватися по черзі, не перебиваючи один одного. Учасники не критикують позиції інших, натомість висловлюють своє бачення

  • Результати обговорення на фокус-групі є анонімними, використовуються лише в узагальненому вигляді

  • Мобільні телефони мають бути відключені

Отримані дані по одній фокус-групі порівнюються з даними інших аналогічних фокус-груп (з такою ж аудиторією), після чого визначається потреба у проведенні додаткових фокус-груп та робляться висновки.

* Як правило, групи учасників формуються на основі принципу однорідності. Водночас, існує практика, коли визначальним є інший принцип – протилежності точок зору. Це відбувається при проведенні, так званих, конфліктних груп, коли до участі в обговоренні запрошують учасників з протилежними думками, наприклад, коли одним учасникам щось подобається, а іншим – ні; під час дискусії учасники намагаються переконати іншу сторону, наводячи свої аргументи.

Previous2. Види інтерв'юNextАнкетування

Last updated 5 years ago

Was this helpful?