2. Що таке потреба і вивчення потреб?

Вивчення потреб у навчанні та розвитку* − це процес визначення того, яким чином навчання може сприяти досягненню цілей організації загалом чи окремої програми/ проекту/ ініціативи. Це визначення нових знань, навичок, підходів, компетенцій, які люди повинні здобути, аби досягати своїх цілей та цілей розвитку організації. Потреба – це незадоволена необхідність, нереалізована або нова можливість, це невідповідність між поточною та бажаною ситуацією. Визначення потреб – визначення прогалини між поточним і бажаним станом та шляхів досягнення бажаної ситуації.

Вивчення потреб є інструментом, який дозволяє:

  • усім зацікавленим сторонам, в тому числі персоналу та партнерам висловити свою точку зору щодо потреб та пріоритетів, а відтак відчувати свою причетність до важливих процесів в організації і в подальшому прийняти пропоновані програми навчання та розвитку;

  • визначити фокус (або предмет навчання) − ключові аспекти, які потребують розвитку та вдосконалення як на рівні індивідуальної діяльності працівників, так і на рівні професійних спільнот та організації в цілому (причому, отримати інформацію з «перших рук» та перевірити наявні припущення);

  • врахувати очікування та преференції щодо найбільш прийнятних у конкретній ситуації форм та способів навчання

  • обґрунтувати необхідність витрачання фінансових, часових експертних ресурсів;

  • відслідковувати динаміку змін та підготувати організацію до майбутніх викликів та реформ.

Вивчення потреб не є тотожним оцінюванню результативності навчання та розвитку, але воно може бути елементом останнього.

На наступній схемі представлено місце вивчення потреб у навчанні та розвитку та його зв’язок з основними функціями планування та моніторингу й оцінювання. Залежно від потреб, кожен з цих етапів може бути розбитим на окремі кроки.

Саме тому вивчення потреб передбачає не лише збір та аналіз ситуації сьогодні, але й визначення бажаного стану (відповідно до бачення розвитку діяльності/ реформ/ політик та стратегій, компетенцій, необхідних для роботи на тих чи інших посадах, враховуючи аналіз очікувань та викликів).

Потреба не є тим самим, що і бажання**. Можна чогось хотіти, але не потребувати цього для роботи. Тому в нашому контексті визначення потреб у навчанні та розвитку ми говоримо про потреби саме з точки зору того, що є потрібним для ефективного виконання роботи сьогодні та у майбутньому.

Слід також враховувати, що люди можуть не усвідомлювати свої проблеми у навчанні, саме тому до вивчення потреб залучаються не лише ті, чиї потреби у навчанні та розвитку вивчаються. Усвідомлення потреби працювати над собою є важливим і природним етапом процесу навчання та розвитку, адже людина проходить шлях від стадії несвідомої некомпетентності через етап свідомої некомпетентності до свідомої компетентності та несвідомої компетентності***. У кожної людини можуть бути «сліпі зони», в яких вона не бачить своїх промахів чи потреб, але вони можуть бути видимими для інших (Див. нижче модель Джогарі).

Під час вивчення потреб з’ясовується чого відповідні аудиторії не знають, не вміють або не хочуть робити, та які фактори впливають на їхню поведінку та діяльність.

Аналіз потреб є складовою аналізу ситуації. Іншими словами, потребу у навчанні та розвитку не можна визначити не проаналізувавши усю ситуацію та фактори впливу.

Важливим у вивченні потреб є визначення особливостей необхідного навчання та розвитку з урахуванням потреби організації (business need) та виявлених потреб з точки зору забезпечення результативної діяльності (performance need), а також – виокремлення питань, не пов'язаних з навчанням (non-training issues), які також існують та впливають на результативність ситуації. Важливо чітко розуміти межі впливу подальших програм навчання та розвитку. Програми навчання і розвитку є лише одним зі шляхів вирішення проблем та відповіді на виклики, але можуть бути ситуації, в яких навчання не впливатиме на досягнення бажаних цілей через вплив інших факторів, які зумовлюють проблему.

Таким чином, вивчення потреб у навчанні та розвитку − це системний підхід, який дозволяє визначити, яке навчання потрібне для працівників в організації, аби вони найкращим чином виконували свою роботу сьогодні та в майбутньому відповідно до бачення розвитку організації та з урахуванням викликів, що стоять перед нею.

Поширеними помилками у підходах до навчання та розвитку є покладання виключно на власне уявлення керівництва або того, хто планує розробку чи замовлення навчання, про потреби певної аудиторії у навчанні та розвитку, а також намагання скоротити етап збору інформації та його аналізу, не врахування контексту і т. ін. Вивчення потреб є процесом, який потребує інвестування ресурсів, в тому числі часу, сфокусованості та системності.

* Часто позначається як TNA або LNA – англ. – training/learning needs assessment (analyses).

** Водночас, існують підходи (т. зв. демократичного аналізу), які акцентують, що «бажання» є «потребою, що відчувається» або суб’єктивною потребою, і вони мають велике значення для підходів до навчання, де той, хто навчається – «перебуває» в центрі (learner-centered course).

*** Процес навчання можна описати з точки зору чотирьох етапів: Несвідома некомпетентність – коли ми не знаємо, що ми чогось не знаємо, ми не усвідомлюємо рівня нашої некомпетентності; наша інтуїція спить. Свідома некомпетентність – «я ще не знаю, як це зробити» – визнання того, що є слабкі місця; его, лінь та інші обмежуючі фактори можуть створити ризики для помилкового аналізу та висновків; потрібна робота над собою та воля для того, щоб визнати та докладати зусиль для відповідного навчання та розвитку. Свідома компетентність – «знаю, як зробити, думаю на цим, докладаю свідомих цілеспрямованих зусиль» – активне практикування, досягнення прогресу в навчанні та розвитку; поступово з’являється відчуття впевненості у власній спроможності; людина почувається позитивно і докладає зусиль для вдосконалення, ґрунтовно аналізує та робить правильні висновки. Несвідома компетентність – формування несвідомої звички діяти у відповідний спосіб; фокусування на питанні вже непотрібне, людина діє автоматично, нове стає звичним, спрацьовує інтуїція.

Last updated